Вибори – 2012: вплив маніпулятивних технологій при формуванні виборчих округів та активність виборців у Волинській області

15.12.2011

Шановні читачі, цим матеріалом ми розпочинаємо серію публікацій присвячених перебігу виборчої кампанії з виборів народних депутатів України, які повинні відбутись восени 2012 року. Дана стаття присвячена утворенню одномандатних територіальних виборчих округів у Волинській області.

Наступні матеріали будуть стосуватись аналізу стану справ всередині провідних політичних партій регіону, а також оцінки стартових можливостей ймовірних кандидатів у конкретних одномандатних виборчих округах.

17 листопада Верховна Рада України прийняла новий Закон України «Про вибори народних депутатів України». Фактично підготовка і обговорення проекту нового закону тривали цілий рік, з моменту закінчення місцевих виборів 2010 року. Саме на останніх була «реанімована» і ще раз апробована змішана (мажоритарно-пропорційна) виборча система та відповідні виборчі технології.

Ми не будемо детально зупинятись на позитивах та недоліках цього закону. Провідні українські експерти вже дали йому оцінку. Варто лише зазначити, що представники як провладного табору (Партія регіонів), так і парламентської опозиції («Батьківщина» та «Фронт Змін») вбачають у прийнятті цього закону свою перемогу. Попри критику ряду експертів та окремих політиків в адресу нового законодавчого акту, практично немає сумнівів у тому, що Президент його найближчим часом підпише.

Відповідно до ухваленого закону, вибори депутатів здійснюватимуться за змішаною системою: 225 депутатів обиратимуться на основі пропорційної системи за закритими національними списками політичних партій; 225 депутатів - у одномандатних мажоритарних округах. Закон встановлює 5% виборчий бар'єр для участі партій у розподілі мандатів депутатів за пропорційною складовою. Участь виборчих блоків у виборах відповідно до цього закону не передбачена, проте у мажоритарних округах кандидати-самовисуванці мають право поборотись за депутатські мандати.

Одним з найцікавіших аспектів майбутньої виборчої кампанії стане боротьба між кандидатами у одномандатних округах. Тому варто детальніше зупинитись саме на питанні утворення округів та визначенні їхніх межах.

Одномандатні виборчі округи

Отже, відповідно до частин 2, 3 статті 18 Закону одномандатні округи утворюються в межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя з приблизно рівною кількістю виборців в кожному окрузі. Орієнтовна середня кількість виборців в одномандатних округах визначається Центральною виборчою комісією, виходячи з відомостей Державного реєстру виборців. Відхилення кількості виборців в одномандатному окрузі не може перевищувати дванадцяти відсотків орієнтовної середньої кількості виборців в одномандатних округах. Перелік одномандатних округів із зазначенням їх номерів, меж та центрів округів, публікується Центральною виборчою комісією не пізніш як за сто сімдесят п'ять днів до дня голосування (орієнтовно до 5 травня 2012 р.) в загальнодержавних та регіональних друкованих засобах масової інформації.

Разом з тим закон, має і суттєвий недолік - він не закріпив принципів, які повинна брати до уваги ЦВК при утворенні округів, окрім орієнтовної кількості виборців. Під час проведення попередніх парламентських виборів за цією виборчою системою (1998 та 2002 рр.) до таких принципів відносили ще й  суміжність територій, що входять до складу одного округу та неможливість поділу території адміністративно-територіальних одиниць (районів чи невеликих міст) між декількома округами. Це не стосувалось великих міст, у межах яких утворювалось по декілька округів.

Виходячи з даних, що доступні на офіційному сайті розпорядника Державного реєстру виборців, станом на 30 листопада цього року в Україні було зареєстровано близько 37 мільйонів виборців (точніше 36780179) виборців, з них у Волинській області  785 тисяч 630 виборців. Відповідно середня величина одномандатного округу має складати 163 тисячі 467 виборців. Якщо взяти до уваги допустиме 12-відсоткове відхилення, то максимальна кількість виборців в окрузі може становити 183 тисячі 086 виборців, мінімальна - 143 848. Виходячи з цього, коливання кількості виборців в межах різних одномандатних округів (часто навіть сусідніх) може становити до 40 тисяч виборців.

В одному з наших попередніх матеріалів ми зауважували, що на Волині швидше всього буде утворено 5 мажоритарних одномандатних виборчих округів, хоча не виключали, що їх може бути і 4. Скільки округів насправді утворить ЦВК і в якій конфігурації стане відомо ближче до літа, але маючи базові дані, якими ми оперували вище та відштовхуючись від середньої кількості виборців в окрузі, у області має бути утворено 4,8 (тобто 5) одномандатних округів. Станом на сьогоднішній день, не порушуючи закону, утворити 4 округи в регіоні неможливо, оскільки по декількох округах буде суттєво перевищено максимально допустиму кількості виборців.

Визначивши кількість округів у регіоні спробуємо розглянути їхню форму та межі. Для цього доцільно взяти до уваги межі виборчих округів, які існували у 1998 та 2002 роках. У таблиці 1 відображено інформацію стосовно адміністративно-територіального складу ймовірних виборчих округів, їх номери (на основі попередніх виборів) та кількості виборців, як у розрізі округу, так і міст обласного значення та районів.

Таблиця 1. Межі ймовірних виборчих округів у Волинській області та кількість виборців у них з врахуванням практики попередніх виборів *

№ ТВО

Райони/міста

Центр округу

Кількість виборців

19

Володимир-Волинський

Володимир-Волинський

21015

Іваничівський

25497

Любомльський

30312

м. Володимир-Волинський

28504

м. Нововолинськ

42191

Разом

147519

20

Горохівський

Горохів

41608

Локачинський

17777

Луцький

47134

Рожищенський

31568

Турійський

21053

Разом

159140

21

Ковельський

Ковель

31571

Ратнівський

36830

Старовижівський

23671

Шацький

12787

м. Ковель

52532

Разом

157361

22

м. Луцьк

Луцьк

160821

23

Камінь-Каширський

Маневичі

44169

Ківерцівський

49291

Любешівський

26711

Маневицький

40588

Разом

160759

Волинська область

 

785630

* кількість виборців зазначена станом на 30.11.2011 р. відповідно до даних Державного реєстру виборців.

Загалом кількість виборців в розрізі виборчих округів, які існували на попередніх виборах, відповідає вимогам закону, а тому особливих підстав для перегляду меж немає. Більше того, ряд потенційних кандидатів уже розпочали підготовку до виборів, спираючись саме на зазначену у таблиці 1 структуру виборчих округів.

Проте ми наразі не знаємо, які ідеї (наміри) стосовно меж виборчих округів є у Центральної виборчої комісії, центральної та місцевої влади. Натомість відомо, що декілька місцевих та столичних соціологічних фірм проводять у окремих містах і районах та області загалом вивчення громадської думки стосовно симпатій виборців. Ми припускаємо, що результати таких опитувань можуть вплинути і на визначення меж округів.

За кордоном вже давно існує цілий науковий напрямок присвячений технологіям маніпулювання межами виборчих округів. Такі технології часто називають «джеррімендерінг». Суть її полягає в тому, що більшість голосів для певної партії чи кандидата забезпечується не за рахунок впливу й популярності політиків, а за рахунок «вигідної» певній партії чи кандидату нарізки округів. Так, особи які мають вплив на прийняття рішень щодо меж виборчих округів можуть згрупувати потенційних виборців їхнього кандидат саме в таких межах округу, щоб забезпечити йому перевагу, а відповідно і перемогу. За допомогою цієї технології можна «розсіяти» електорат опонентів по декількох сусідніх виборчих округах. Зважаючи на те, що чимало українських політиків співпрацюють з зі знаними вітчизняними та зарубіжними політтехнологами, не виключено, що цю технологію спробують використати й на майбутніх парламентських виборах в Україні.

Спробуємо розглянути чисто гіпотетичну ситуацію, яка може призвести до «перенарізки» меж практично усіх виборчих округів в межах Волинської області. Для прикладу візьмемо, першого віце-спікера Верховної Ради України, комуніста Адама Мартинюком. Відомо, що він збирається балотуватись у близькому йому 23-му виборчому окрузі з центром в Маневичах. Припустимо, що йому відомі результати соціологічних опитувань, які показують, що його підтримка виборцями в Ківерцівському районі, який входив до складу цього округу, є мінімальною. В той же час у Маневицькому, Камінь-Каширському та, особливо, Любешівському районах його рейтинг є досить високим. Якщо Адам Іванович зможе заручитись підтримкою влади, а ЦВК зможе знайти відповідне обґрунтування, то замість Ківерцівського району до складу цього округу може бути включений Ратнівський район (він має меншу кількість виборців, ніж Ківерцівський, та позиції комуністів там сильніші). Це дозволить максимально збільшити підтримку Мартинюка та створить йому певні переваги на виборах. Схожі маніпуляції можуть бути вигідними і іншим кандидатам, переважно тим, які будуть балотуватись і вести виборчу кампанію за підтримки влади. Опозиційним кандидатам практично неможливо домогтись формування округів у вигідній для них формі.

Взявши до уваги кількість виборців у районах та містах області, а також суміжність територій, що можуть війти до складу округу, можна припустити, що виборчі округи для проведення виборів 2012 року можуть бути утворені у конфігурації, що окреслена в таблиці 2.

Таблиця 2. Можливі зміни меж виборчих округів у Волинській області *

№ ТВО

Центр округу

Можливі зміни

Кількість виборців в результаті змін

19

Володимир-Волинський

Приєднання Локачинського району

165296

20

Горохів

Віднесення Локачинського та Турійського районів до інших округів, приєднання Ківерцівського району

169601

21

Ковель

Віднесення Ратнівського району до іншого округу, приєднання Турійського району

141584

22

Луцьк

Змін не зазнає

160821

23

Маневичі

Віднесення Ківерцівського району до іншого округу, приєднання Ратнівського району, перенесення центру округу з Маневич до Каменя-Каширського чи Любешова

148298

* кількість виборців зазначена станом на 30.11.2011 р. відповідно до даних Державного реєстру виборців.

У випадку формування виборчих округів у такій конфігурації як пропонується у таблиці 2, ТВО № 21 з центром у Ковелі матиме у своєму складі на 2300 виборців менше мінімально допустимої межі. Проте ця цифра не є критичною і за 10 місяців до виборів вона може помінятися, адже кількість виборців постійно змінюється. Та й способів зміни кількості виборців є чимало. Масове «переселення» виборців ніхто ж не забороняв.

Є правда і інший шлях - вдатись до маніпуляцій з кількістю виборців втручаючись у роботу відділів ведення Державного реєстру виборців. Хочеться вірити, що до цього не дійде. Принаймні під час останніх виборчих кампаній особливих проблем та маніпуляцій зі списками виборців не було, заслугою чого є як певна захищеність самого реєстру, так і компетентність та незалежність у діях керівників цих органів. Однак, на сьогоднішній день політична ситуація є доволі незрозумілою та неоднозначною, а тому повністю відкидати варіант незаконного втручання у роботу Державного реєстру виборців не можна.

Кому може бути вигідна зміна меж виборчих округів на Волині покаже час. Немає сумнівів у тому стосовно Луцька, який самостійно складатиме один округ, оскільки приєднання до нього будь-якого з сусідніх районів неможливе - це потягне за собою значне перевищення максимально допустимої кількості виборців.

Але вже зараз можна з впевненістю стверджувати, що ЦВК не буде поспішати із прийняттям рішення, щодо затвердження меж округів, хоча проект такого рішення вже мабуть підготовлений. Просто діючій владі вигідно декілька місяців тримати у невідомості опозиційних політиків, і водночас готувати майбутні виборчі округи під «своїх» кандидатів.

Активність виборців

Значною інтригою наступної виборчої кампанії може стати питання активності виборців. Як відомо, саме явка виборців може грати суттєву роль у веденні виборчої кампанії в округах та визначенні остаточних результатів виборів. Протягом останніх чотирьох виборчих кампаній з виборів народних депутатів України на Волині спостерігається спад виборчої активності. Відповідно до даних Центральної виборчої комісії впродовж 9 років (з 1998 по 2007) активність волинян на парламентських виборах зменшилась на 12 % (таблиця 3).

Таблиця 3. Активність виборців на Волині впродовж останніх парламентських виборчих кампаній

Вибори

Активність, у %

1

Вибори народних депутатів України, 31 березня 1998 р.

78,3

2

Вибори народних депутатів України, 31 березня 2002 р.

75,6

3

Вибори народних депутатів України, 26 березня 2006 р.

66,3

4

Позачергові вибори народних депутатів України, 30 вересня 2007 р.

65,5

5

Вибори народних депутатів України, 28 жовтня 2012 р.

60-62 *

* прогнозована активність виборців.

Ми вважаємо, що у жовтні наступного року не варто очікувати активності виборців вище 62 % у сільській місцевості та не більше 60 % у міській. І особливих підстав сподіватись на те що активність виборців у 2012 році зросте немає.

Такі припущення ми робимо виходячи з декількох чинників, зокрема:

-         в регіоні зафіксована чітка тенденція до спаду активності виборців протягом чотирьох останніх виборчих кампаній з виборів народних депутатів;

-         наявне високе загальне розчарування виборців у політиці та політиках;

-         відсутність можливості проголосувати «проти всіх».

Проте соціологи, які проводять дослідження у регіоні не поділяють наших припущень, та обіцяють значно вищу активність на Волині - на рівні 70-75 %. Частковим поясненням їхнього оптимізму є те, що виборці зможуть голосувати не лише за закриті партійні списки кандидатів, але й персонально за кандидатів висунутих у мажоритарних округах. Інших логічних пояснень наразі немає.

Виходячи з даних таблиці 1. та прогнозованої активності виборців на рівні 60 % розрахуємо кількість виборців, які потрібно залучити кандидатам на свою підтримку, щоб гарантовано бути обраними у мажоритарних округах (тобто набрати 50 % + 1 голос виборців).

Таблиця 4. Кількість виборців необхідна для перемоги у одномандатних виборчих округах на виборах 2012 року*

№ ТВО

Кількість виборців

Кількість голосів виборців необхідна для перемоги (при 60 % активності)

Кількість голосів отримана переможцями на виборах 1998 р. **

Кількість голосів отримана переможцями на виборах 2002 р.**

19

147 519

44 256

36178 (30.58 %)

В.Діброва

47666 (39.18 %)

С.Слабенко

20

159 140

47 743

55560 (41.22%)

К.Ващук

77605 (56.56 %)

С.Бондарчук

21

157 361

47 209

55315 (45.05 %)

М.Мартиненко

56017 (42.87 %)

М.Мартиненко

22

160 821

48 247

16078 (15.51 %)

О.Свирида

55459 (51.33 %)

В.Бондар

23

160 759

48 228

24748 (18.93 %)

С.Шевчук

50269 (36.44 %)

І.Єремеєв

* кількість виборців зазначена станом на 30.11.2011 р. відповідно до даних Державного реєстру виборців;

** відповідно до даних ЦВК http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/webproc0v?kodvib=1&rejim=0.

Розрахувавши кількість виборців, підтримкою яких необхідно гарантовано заручитись, та проаналізувавши результати попередніх виборчих кампаній, варто відмітити, що ці цифри не виглядають непідйомними. Переможці виборів у 1998 та 2002 роках долали схожі відмітки (С. Бондарчук та В. Бондар у 2002 р.), або були близькі до них  (К. Ващук у 1998 р., С. Слабенко та І. Єремеєв у 2002 р., М. Мартиненко - на обох виборах). Окремі кандидати перемагали і за досить незначної підтримки (О. Свирида та С.Шевчук у 1998 р.). Але це їм вдавалось лише через те, що підтримка виборців суттєво розпорошувалась між різними кандидатами.

Які технології будуть домінувати на виборах 2012 р., максимальної мобілізації своїх виборців чи розпорошування голосів серед різних кандидатів, ми побачимо у підсумку кампанії. Можна сміливо пропускати, що обидві технології будуть використовуватись і досить часто одночасно одними і тими ж кандидатами у своїх округах.

Також дуже ймовірно, що певні кандидати та партії оберуть стратегію максимального залучення виборців на виборчі дільниці і таким чином намагатимуться здобути додаткові голоси на свою підтримку (швидше всього, таку стратегію візьмуть на озброєння опозиційні «Батьківщина» та «Фронт Змін». Технологія заниження активності виборців також, швидше всього, буде використана. Кандидатам від Партії регіонів, а також самовисуванцям може бути вигідною низька активність, тому їхня риторика зводитиметься до критики опозиційних партій та їх лідерів, яких раніше підтримували волиняни.

Партійна підтримка, як складова успіху кандидата

Щоб оцінити орієнтовні шанси на перемогу потенційних кандидатів необхідно зважити ряд чинників, які будуть впливати на результат у мажоритарних округах. Основними серед цих чинників є партійна підтримка кандидатів, підтримка влади (адміністративний ресурс), особистий авторитет кандидата, належне фінансування кампанії, передвиборчі технології. Загалом вплив цих чинників на остаточний результат виборів приблизно однаковий. Разом з тим протягом останніх виборчих кампаній помітним є суттєве зростання впливу партійної приналежності кандидата на результат виборів.

Відштовхуючись від результатів останніх президентських та місцевих виборів на Волині можна спрогнозувати, що підтримка кандидата у мажоритарному окрузі партією «Батьківщина» гарантує йому не менше 15-25 % голосів виборців (в залежності від округу), Партії регіонів (7-10 %), «Свободи» (7-10 %), «Фронту Змін» (5-8 %), «Нашої України» (2-5 %). Проте це не означає, що кандидати можуть не вести виборчої кампанії і їм уже гарантовані такі показники. Злагоджена робота регіональної та місцевої влади на користь кандидата може додати йому ще близько 10 % голосів.

Решту голосів на свою підтримку кандидат може здобути завдяки особистому авторитету, вмінню його команди побудувати ефективну виборчу кампанію, затративши при цьому помірну кількість ресурсів, побудувавши ефективну роботу по захисту результатів (організація спостереження, належна підготовка «своїх» членів виборчих комісій, кваліфікована і оперативна робота в судах).

Цілком зрозуміло, що на Волині основна боротьба в округах точитиметься між умовно провладними та опозиційними кандидатами. Проте ще до початку висування боротьба йтиме як за можливість бути підтриманим владою, так і за місце узгодженого кандидата від опозиції. Опозиціонерам буде особливо важко розподілити між собою мажоритарні округи, в першу чергу через те, що «Батьківщина» (яка має найвищий рейтинг у регіоні) не особливо хотітиме поступитись іншим своїм потенційним партнерам («Фронту Змін» та «Свободі»).

Відомо, що прогнозування в Україні справа невдячна, а тим більше у питанні виборів, оскільки і виборче законодавство, як і настрої влади та окремих політиків, схильні до змін. Але можна з впевненістю говорити, що нас очікує гаряча політична пора у 2012 році. Боротьба буде вестись на всіх фронтах: як стосовно форми та меж виборчих округів, так і за право бути підтриманим владою чи отримати статус «єдиного» кандидата від опозиції. Крім того, вже зараз видно апробацію певних виборчих технологій, які з наближенням виборів ставатимуть як снігова куля «накотяться» на виборців. Ми, в свою чергу, будемо відслідковувати перебіг виборчого процесу у регіоні та присвячуватимемо цьому свої нові публікації.

У наступній публікації буде висвітлено аналіз стартових можливостей потенційних кандидатів та їх шансів на перемогу мажоритарних округах на Волині.

 

Михайло Наход, Центр Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу, спеціально для інтернет-видання «Під прицілом»